Вівторок, 17.Лис.21, 2:09:11 PM | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
RSS

Парафія Вмч. Юрія Переможця.УАПЦ. м. Київ.

The Parish of the Great Martyr, St. George the Victorious.

UAOC. Kyiv

Каталог статей

Головна » Статті » Виховання та навчання

Прп. Марія Єгипетська
Прп. Марія Єгипетська

Постать прп. Марії Єгипетської має в православній традиції вельми значущий, якщо не знаковий, характер. Недарма її шануванню присвячено не тільки 1 квітня – день спогаду про її упокоєння, але й п’яту неділю Великого посту – останню неділю святої чотиридесятниці, перед якою в четвер відправляється особливе ранкове богослужіння – утреня з Великим каноном прп. Андрія Критського, що називається "Маріїне стояння”. Додаткові тропарі канону з приспівом "Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас” складають для православної людини ніби потужний заключний акорд першої, сорокденної частини Великого посту, котра символічно повторює сорокрічні мандри Мойсеєвого народу через пустелю. Єгипетська блудниця, очищена від гріха багаторічним випробуванням пустелею, ніби доводить кожному оздоровчу силу аскези, кличе до пошуку власної пустелі, де стоянню перед Богом не заважатиме жоден сторонній чинник.
"З усiєю щирiстю й любов’ю прийшла ти до Христа, покинувши попередню путь грiха, i жила в неперехiдних пустелях, у чистотi виконуючи божественнi Його заповiти”, - співає про прп. Марію Єгипетську тропар з пісні 2 Великого канону.
Розповідь про побачену прп. Зосимою пустельницю з Єгипту була почута й записана патріярхом Софронієм у VII ст., але й раніше поширювалася в усній монастирській традиції не менш як сто років. Єгиптянка Марія в прагненні гріховних насолод залишила рідний дім і прийшла до Олександрії ще дванадцятирічною. Понад сімнадцять років минули в повсякденній розбещеності. І ось Марія випадково сіла на корабель, що віз прочан до Святої Землі на свято Воздвиження Чесного Хреста. Ціла дорога минула в звичайних блудних розвагах. Зрештою Марія потрапила таки до Єрусалиму й із цікавості пішла до церкви. Та тут вона з жахом виявила, що якась могутня сила не пускає її до храму. Кілька разів пробувала вона зайти досередини з іншими прочанами, але марно. Аж тоді вперше вона усвідомила всю мерзенність прожитого життя й з гіркими сльозами каяття благала побачену на образі Пречисту Богородицю:
- Прийди до мене, кинутої всіма, на допомогу! Накажи, щоб мені не був заборонений вхід до церкви, дай мені побачити Чесне Дерево, на якому був розіп’ятий тілом Народжений Тобою, Той, Хто пролив Свою святу кров за визволення грішників, серед них і мене. Накажи, Владичице, щоб і для мене, недостойної, відкрилися двері церкви для поклоніння Божественному Хресту! Будь моєю вірною поручителькою перед Твоїм Сином, що я більше не оскверню свого тіла нечистотою блуду, але, поглянувши на Хресне Дерево, зречуся світу і його спокус та піду туди, куди поведеш мене Ти, поручителька мого спасіння.
І після того, як Марія була допущена до храму, вона в подячній молитві до Богородиці чує слова:
- Коли перейдеш Йордан, знайдеш собі повне заспокоєння.
Невідомий чоловік дав Марії три монети, на які вона купила хліба, після чого, питаючи дорогу в зустрічних людей, вирушила до Йордану. Сорок сім років минули в цілковитій самоті, суворому пості, молитві й боротьбі з пристрастями. Особливо важкими були перші сімнадцять років. Згадувалися м’ясо й вино, щедро споживані в Єгипті, хотілося співати легковажні пісні, пустельницю переслідували блудні пожадання. Хліби, які по крихті їла Марія, зрештою закінчилися, і вона харчувалася рослинами. Зотлів одяг, і денна спека та нічні холоди доводили її до нестями. Однак Небесна Опікунка Марії давала їй підтримку й пораду. Ніколи не навчаючись Слова Божого, пустельниця відчула, як його слова проймають її розум і всю істоту. І коли її через 47 років самотнього подвигу зустрів палестинський монах Зосима, прп. Марія здивувала його знанням Старого Завіту й даром провидіння.
Коли з волі Провидіння Зосима зустрів зістарілу Марію, преподобна запросила його повернутися за рік, у Великий Четвер, зі Святими Дарами. Так після майже півстолітньої очищувальної покути в пустелі вона причастилася Тіла і Крові Христової. Перед цим Зосима побачив, як Марія перейшла води Йордану, ніби по сухому. А ще за рік, 522 р., він знайшов тіло спочилої подвижниці з оберненим на схід обличчям і написом, що називав її ім’я та день смерті – 1 квітня, ввечері під Велику П’ятницю, невдовзі після прийняття причастя. У цей день і почалося шанування її пам’яті.
(З кн. архиєпископа Ігоря Ісіченка "Монашество давнього Єгипту").
Категорія: Виховання та навчання | Додав: Maksym (10.Бер.15)
Переглядів: 1244 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Пошук

Соціальні мережі

Наш сайт існує:

Flag Counter
The Parish of the Great Martyr, St. George the Victorious, UAOC. Kyiv. 2007-2016 ©