П`ятниця, 24.Кві.26, 11:44:41 PM | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
Парафія Вмч. Юрія Переможця.УАПЦ. м. Київ.
The Parish of the Great Martyr, St. George the Victorious.
UAOC. Kyiv
Каталог статей
| Головна » Статті » Міжконфесійне життя |
Презентація нової книги архиєпископа Ігоря
| Борони Боже, наших співвітчизників, які опинилися при владі, від їхніх власних помилок В актовій залі Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася презентація збірника проповідей «Майте любов поміж собою» архієпископа Харківського і Полтавського Ігоря (Ісіченка) — відомого українського громадського та церковного діяча, науковця, письменника. Ця книга з’явилася завдяки колективній праці відданих парафіян Свято-Дмитрівського храму м. Харкова, які впродовж десяти років записували проповіді під час богослужінь владики (річний цикл рухомих і нерухомих свят, вшанування святих, пам’ятних подій, ювілейних, історичних дат, окремих осіб та ін.) Рід Ігоря Андрійовича Ісіченка (хресне ім’я — Юрій) походить з українців Правобережжя, що оселилися на Слобожанщині, хоча він сам народився 1956 року в Башкирії у родині будівельника, яка згодом повертається до Балаклеї Харківської области. Закінчив філологічний факультет Харківського державного університету за спеціальністю «українська мова та література», працював учителем української мови та літератури у балаклійській середній школі, з 1981 р. — викладач і доцент Харківського державного (нині — національного ім. В. Каразіна) університету. Ігор Ісіченко протягом 1988–1990 рр. працював у громадсько-політичних організаціях Харківщини: «Спадщина», Товариство української мови «Просвіта», Народний рух України, очолював Всеукраїнське братство апостола Андрія Первозваного УАПЦ. 1993 р. висвячений на єпископа Харківського і Полтавського, 1997 р. Помісним Собором УАПЦ піднесений у сан архієпископа. Спеціалізується на вивченні історії української літератури Х — ХVІІІ ст., шевченкознавстві, взаємодії літератури та релігії; є автором багатьох публікацій з проблем духовного життя, суспільної ролі Церкви. З 2006 р. веде курс «Українське літературне бароко» в Києво-Могилянській академії. Презентацію проводив відомий київський журналіст Вахтанг Кіпіані. У ній взяли участь автор — архієпископ УАПЦ владика Юрій, — видавець книги о. Василь Саган, о. Богдан Верстюк, представники духовенства УАПЦ, письменники, журналісти, публіцисти, викладачі й студенти Києво-Могилянської академії. Співзвучним темі вечора був виступ чудового гурту «Хорея козацька» (керівник — Тарас Компаніченко), який виконав старовинні літургійні псалми і канти. Книга проповідей «Майте любов поміж собою» в наш непевний і нестабільний час з’явилася дуже вчасно. Такі праці духовного змісту не читаються воднораз, до них треба звертатися знову і знову, весь час відкриваючи щось нове у собі через Боже слово. Автор пише просто і доступно, дуже емоційно, що полегшує сприйняття вічних глибоких істин. Ця збірка — плід молитви, глибоких роздумів, невтомної пастирської праці. На запитання «Як народилася книга?» автор зазначив, що треба розмежовувати поняття «книга» і «проповідь», оскільки «слово народжується в глибині єства людини, завдяки присутності благодаті Святого Духу». Владика Ігор розповів, що перед тим, як читати проповіді, намагався спочатку записувати їх, але вони були недосить емоційними, без відчуття діалогу: «Щоб донести слово Євангелія тим людям, що стоять перед тобою, священик повинен на кілька хвилин віддати свою душу Богові». А це видання — праця колективна. Адже владика тільки говорив проповідь і вичитував рукопис, а записували, розшифровували їх парафіяни. Проповідь, на думку архієпископа Ігоря, — є відображенням того світу, в якому живуть віряни, тому є надзвичайно важливою, іноді навіть як історичний документ. Вона народжується із відчуття потреби людей у слові. Із німим запитанням «Що робити?» люди приходять до Церкви, шукаючи твердого ґрунту під ногами. Адже Церква не просто говорить, а представляє Христа. Її мета — допомогти людині усвідомити, що Євангеліє — не просто пам’ятка минулого, а Боже слово, звернене до неї. Автор наголосив, що проповідь не може бути інструментом політики. Але священнослужитель не стоїть осторонь подій, які відбуваються у суспільстві. Дати людині впевненість у майбутньому, не залишити її наодинці із проблемою — ось нагальне завдання пастиря. «В людей треба пробуджувати почуття громадянських прав, говорячи про те, що вони є господарями у своїй країні. Не говорити в храмі про політику, але брати до уваги ситуацію, в якій ми живемо, вкрай необхідно». Як зазначив о. Саган, владика прагне, щоб слово Боже наблизилось не тільки до тих, хто є в храмі, а й до тих, хто поза ним, щоб воно було почуте і на Сході, і на Заході. Проповідь — жанр «живого» слова, 99?% його губиться після того, як вона пролунала, залишаючись у серцях і душах слухачів. Тому особливо цінним є те, що, завдяки копіткій праці парафіян, ми можемо в будь-яку хвилину нашого життя — радісну чи скрутну — звернутися до книги архієпископа Ігоря, відчути через неї Господню підтримку. Адже владика Ігор — високоосвічена, ерудована, інтелігентна людина, з якою приємно спілкуватися людям різних професій, поглядів, уподобань: і науковцям, і журналістам, і митцям, і пересічним громадянам. Свої проповіді він читає образною, доступною, зрозумілою усім мовою. Книга призначена для священнослужителів і всіх, хто свідомо прагне брати участь у житті Христової Церкви. Зерно мудрого слова він сіє у душу вірянина з надією, що незабаром воно проросте і заврожаїться. Владика не дає готових рецептів, а спонукає до роздумів, вчить мислити і розуміти на перший погляд складні, але вічні істини. Через пізнання історії Церкви, пізнання Євангельської історії він закликає прийти до віри. Мені хотілося б особливо відзначити світські проповіді владики. Сьогодні рідко хто виявляє таку толерантність, яка властива йому під час проведення меморіальних акцій і громадських заходів, зокрема присвячених Дню пам’яти жертв голодоморів і політичних репресій, Святу соборности України і річниці акту відновлення української державности, вшануванню Героїв Крут, 300?річчю Полтавської битви. У панахиді за Богданом Хмельницьким вражають слова: «Просімо в Бога сили й наснаги боронити наших співвітчизників, які опинилися при владі, від їхніх власних помилок і від повторення помилок, фатальність яких засвідчує угода, підписана всупереч позиції Церкви Богданом Хмельницьким у Переяславі. Амінь». Яка мудра і своєчасна думка! Прислухаймось до неї і зробімо висновки. На запитання: «Як святкувати День Перемоги?» владика Ігор відповів, що обов’язком кожного християнина є пам’ять і молитва про всіх загиблих, адже війна — це завжди жорстокість і несправедливість. У ній немає переможців і переможених. Людина — це не гвинтик у колесі історії, а найбільша і найвеличніша цінність цивілізації. Маніпулювання цими питаннями у політичних цілях є неприпустимими. Тому 8 травня слово Боже звучало з його уст у Харкові і на цвинтарі польських воїнів, і біля меморіалу воїнам Радянської армії, і біля Пам’ятного знака воїнам УПА. Треба, щоб так було скрізь і завжди. Проповіді архієпископа Ігоря мають не тільки духовне, а й практичне і наукове значення. Їх використовують при складанні словників, підготовці наукових досліджень, друкують у газетах і журналах, вміщують на єпархіальній веб-сторінці в Інтернеті. Владика Ігор несе людям слово мудрости і віри, його шанують і поважають віряни, студенти, численні читачі, але йому важко працювати, бо він перебуває в опозиції до східноукраїнської регіональної еліти, до якої належить і ректорат його рідного університету. У наш час, коли в гонитві за матеріальними благами люди втрачають найдорожчу цінність — душу, переможною, спасительною силою є любов. Тому невипадково владика Ігор ось уже сімнадцятий рік навчає свою паству любови. Знов і знов він нагадує Господні слова: «По тому всі знатимуть, що ви — Мої учні, коли матимете любов один до одного» (Ін. 13:34). А особисто читачам газети «Українське Слово» владика побажав спокійно і впевнено простувати через тяжкі життєві випробування. З любов’ю в серці. Вікторія ВАЛЬКОВА | |
| Переглядів: 878 | Коментарі: 3 | |
| Всього коментарів: 0 | |